Кашин Владимир Леонидович - I Жодної Версiї (На Украинском Языке)
Володимир Леонiдович КАШИН
...I ЖОДНОЇ ВЕРСIЇ!
Роман
("Справедливiсть - моє ремесло" - 7)
"...I жодної версiї!" - нова книга вiдомого українського
письменника Володимира Кашина, що створив серiю детективних романiв,
головним героєм яких є iнспектор карного розшуку Дмитро Коваль.
До цiєї книги увiйшли: роман "...I жодної версiї!", повiсть
"Готується вбивство" i драма "День народження". Достовiрнiсть
матерiалу, гострий, напружений сюжет, проникнення в психологiю героїв,
щоб пояснити їхнi вчинки, як благороднi, так i ганебнi, такi
особливостi творiв Володимира Кашина.
1
Труп уже повезли в морг. Слiдчий Спiвак, судмедексперт та
експерт-кримiналiст теж залишили цей дiм по бульвару Давидова. А
полковник Коваль усе не йшов iз квартири загиблого. Чогось не
вистачало йому, щоб повнiстю поринути в розв'язання задачi, яка
постала перед ним. Не вистачало потрiбних даних, точки вiдлiку,
якогось поштовху, щоб напружено запрацював його мозок.
Запитання поки що було дуже загальним: що ж сталося у цiй
квартирi? Нещасний випадок, самогубство чи злочин?
На широкiй, низенькiй тахтi крейдою був накреслений контур тiла
померлого. Тут лежав молодий чоловiк, що задихнувся вночi вiд газу.
Бiлявий, з гарним, мов намальованим, обличчям, риси якого не змогла
спотворити навiть смерть, - здавалося, просто заснув i ось-ось
прокинеться i спитає: "А що ви, громадяни, тут робите?" Тiльки глибокi
тiнi, якi запали пiд очима, поблiдла шкiра на обличчi та нiс, який
уже загострився, свiдчили, що це - на жаль! - не сон.
Чим же викликана ця трагедiя?
Де справжня причина смертi цього красеня?
Майже порожня пляшка коньяку, розкиданi по столу цукерки, пирiжки
з "Кулiнарiї", один з яких був надкушений, тарiлки з нарiзаною
пiдсохлою ковбасою, сальнi вiчка якої уже засльозилися, з кружечками
лимона, чарки та двi чистi чашечки з кавового сервiзу, що стояли бiля
тарiлок, давали простiр будь-яким припущенням.
Дмитровi Iвановичу схотiлося iще якийсь час побути на мiсцi подiї,
щоб заглибитися в атмосферу, яка оточувала загиблого. Опустившись
у крiсло, полковник пильно оглядав кiмнату, де, як звичайно пiсля
обшуку, навiть поверхового, панувало безладдя: висунутi шухляди
серванта, складенi на пiдвiконнi та двох стiльцях папери господаря.
Однокiмнатна квартира була умебльована багато, навiть з претензiєю
на певний стиль: обабiч широкого вiкна i скляних балконних дверей
висiли важкi портьєри, двi картини в бронзованих рамах, що зображали
якихось химер, явно були оригiналами, бiля тахти, так само, як i
сервант, з чеського гарнiтура, стояв модний торшер-бар. I м'яке
килимове покриття пiдлоги, i штори на вiкнах - усе було витримане
в темних, приглушених тонах. Над округлим низьким столиком, бiля якого
опустився у крiсло-вертушку Коваль, на регульованому шнурку звисав
кулястий абажур. Одна стiнка була закрита лакованими стелажами,
повними книжок. I здавалося, тiльки бiла гiпсова нiжка в такому ж
бiло-нiжному черевичку, поставлена на високу дерев'яну рiзьблену
пiдставку у кутку кiмнати та наклеєне у простiнку мiж вiкнами велике
метрове фото голого дiвчатка були несподiваними тут i порушували
строгий стиль оздоблення.
Коваль пiдвiвся з крiсла i, нечутно ступаючи по килимовому
покриттю, пiдiйшов до вiкон, шибки яких мороз розмалював вiзерунками.
Незважаючи на те, що вiкно тривалий час було вiдчинене, важкий
кислуватий дух - сумiш запаху спиртного, газу та iще чогось дуже
в'їдливого - й досi не вивiтрився.
Полковник знову вiдчинив його. Тепе
